СКВАПНЕ́НЬКО. Присл. до сквапне́нький. Сквапненько ж тоді збираються [дівчатка] та й учительці поможуть зібратися (У. Кравч., Вибр., 1958, 410).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 257.