СКАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Те саме, що закатува́ти. [Мордовець:] Та я тебе за це скатую! Чуєш? За це я, закачавши рукави, з тобою биться буду! (Тич., І, 1957, 291); Бабину дочку прив’язав коню до хвоста й пустив у поле. Так її скатували (Сл. Гр.); — Гонту скатували, язика йому одрізали, четвертували (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 256.