СКАСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. скасува́ти. Після скасування кріпацтва поміщики продовжували, дякуючи реформі, не менш жорстоко визискувати селян (Тич., ІІІ, 1957, 155); 29 серпня 1918 року Рада Народних Комісарів спеціальним декретом підтвердила скасування всіх договорів і актів царизму про поділ Польщі (Ком. Укр., 12, 1968, 49); Звістка про скасування «Житя [життя] і слова» була мені сумна не тільки з загальних, але й з особистих причин: зникало поле для моєї праці! (Л. Укр., V, 1956, 210).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 255.