СКАСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СКАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Визнавати, оголошувати що-небудь недійсним, незаконним; анулювати, відміняти. Закони в перехідний час мають тимчасове значення. І якщо закон перешкоджає розвиткові революції, його скасовують або виправляють (Ленін, 36, 1973, 475); — Враховуючи мужність, яку проявив у цьому бою сержант Кравцов, смертний вирок скасовую,— високим збудженим голосом додав Білогруд (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 201); — І що ж вони [люди] гомонять? — аж перехиляється [Василина] через тин, начеб вона вперше чує розмови про землю.— І що викупне цар скасував, і що від панів відріжуть ниви (Стельмах, І, 1962, 223).

2. Те саме, що ліквідува́ти. [Василь:] Скасуйте їх, скасуйте ті установи, що поділили людей на багатих та бідних (Мирний, V, 1955, 98); — А я думаю,— сказав один старий чоловік,— що коли наш пан такий дуже «постемповець» [передовий].., то нехай би і коршму [корчму] свою скасував, і горівки зовсім не курив (Фр., II, 1950, 364); Хлоп! А хлопів не можна брати до цеху. Коли б уряд про це довідався, він міг би скасувати самий цех за таку постанову (Тулуб, Людолови, І, 1957, 198); — Я буду старатися всіма силами скасувати сі поганські звичаї [святкування Юрія] (Хотк., II, 1966, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 255.