СКАРИКАТУ́РЕНИЙ, а, е, розм. Зображений у карикатурному вигляді. Райком комсомолу і редакція місцевої газети на базарній площі райцентру у «вікнах сатири» вивісили великий барвистий і їдко скарикатурений портрет дівчини з вищипаними брівками і лакованими нігтиками (Вол., Дні.., 1958, 137).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 255.