СКАПА́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., діал. Зникнути, пропасти; // Померти. — Не лікування мені тепер у голові.. Як я маю змарнувати своє життя, спиняючися посеред дороги, то нехай уже краще скапарюся… (Круш., Буденний хліб.., 1960, 102).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 251.