СКАЛЬП, а, ч. Волосся з шкірою з голови подоланого ворога як трофей (у деяких диких племен). Особливою повагою [у скіфів] користувались воїни, які убили багато ворогів. Частку здобичі кожного воїна визначали за числом відтятих ним голів і знятих скальпів (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 152).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 248.