СКАЛЬНИ́Й, а́, е́, заст. Скелястий. Вона, не задержуючись, видряпалася на високий, скальний берег (Фр., VIII, 1952, 195); // Який міститься, утворився у скелях. Брати щодуху зісковзнулися вниз по вогкій скальній жолобині над воду (Фр., III, 1950, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 248.