СКАЛАМУТНІ́ТИ, і́є. Док. до каламутні́ти. Ріка скаламутніла, несла острівці жовтого листя (Донч., VI, 1957, 372); Після дощу вода в бухті скаламутніла, бо в неї з острова нанесло намулу (Трубл., Шхуна.., 1940, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 246.