СКАЖЕ́НО. Присл. до скаже́ний 2, 3. Бжеський скажено смикнув поводи (Тулуб, Людолови, І, 1957, 20); Козак скажено скрикнув і підкинув нагай. Вся кров закипіла в мені (Ю. Янов., І, 1958, 87); Селом знову скажено пролетів тарантас і вершники (Стельмах, І, 1962, 624); Розколюється небо від громів і блискавиць, скажено ревуть вітри, клекоче дощ (Загреб., Шепіт, 1966, 345).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 239.