СИТА́Р, я́, ч. Майстер, що виготовляє сита; ситник (див. си́тник¹).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 206.