СИ́РІЧ, спол. поясн., заст., ірон. Тобто, або, інакше кажучи. А нумо знову віршувать. Звичайно, нишком. Нумо знову, Поки новинка на основі, Старинку божу лицювать. А сиріч… як би вам сказать, Щоб не збрехавши… Нумо знову Людей і долю проклинать (Шевч., II, 1963, 78); — Діло ясне, як божий день,— сказав він,— твоя Оля, сиріч дочка головного інженера Дорошенка, закохалася (Загреб., Спека, 1961, 79).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 199.