СИР, у, ч.

1. Харчовий продукт, який одержують із молока при його сквашуванні й відокремленні сироватки. — Ото, тату, маєм воду,— Каже циганчук, — А якби нам іще сиру Та муки до рук,— Наварили б вареників (Рудан., Тв., 1959, 170); У відрі стоїть глек з молоком, сир у капустяному листі, біла селянська паляниця (Ю. Янов., І, 1954, 61); * У порівн. Вся ж долина сяяла, немов на підрешітку сир (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 378).

◊ Жи́ти (купа́тися, пла́вати) як (мов, немо́в і т. ін.) сир у ма́слі див. ма́сло.

2. Харчовий продукт у вигляді твердої або напівтвердої маси, який виготовляють шляхом сквашування молока й дальшої обробки згустка. Я виймаю з кишені і ставлю на гальку пляшку вина, сир, помаранчі (Коцюб., II, 1955, 416); У цім відділі бачитимете ви всілякі сири: і швейцарський, і голландський, і кавказький… (Вишня, І, 1956, 71); Гастрономічні крамниці спокушали зір бляшанками різних консервів, круглими кулями чудового сиру, біло-рожевої запашної шинки (Донч., II, 1956, 206).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 197.