СИ́НЯТИНА, и, ж., розм. Те саме, що сине́ць¹. Б’є жінку — вона синятини тижнями носить (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 190.