Про УКРЛІТ.ORG

синява

СИ́НЯВА, и, ж.

1. Синій колір чого-небудь. Синява неба густішала (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 141); Небо було чисте, якоїсь особливої осінньої синяви (Коз., Листи.., 1967, 49); Катя дивилася.. широко розкритими темно-синіми очима. Зараз ці очі нагадували колір потемнілого вечірнього неба, така глибока і водночас прозора була їхня синява (Собко, Нам спокій.., 1959, 100); // Ясне синє небо. Високо-високо.. летів цар птиць, ледве примітною точкою чорніючи в синяві (Хотк., II., 1966, 78); У синій синяві рогаликом округлим Став жовтий молодик (Зеров, Вибр., 1966, 112); День був чудесний, десь дзвеніли кулики, тужила чайка,.. іноді пропливала в синяві чапля… (Рильський, Веч. розмови, 1964, 46); // Серпанок. Крізь синяву туману огні дредноутів горять (Сос., І, 1957, 312); Сніги виблискували на сонці, сліпили очі, далекі байраки огорталася терновою синявою (Тют., Вир, 1964, 539); // поет. Сутінки. Голосіївськай ліс. Синява — Вечоровий спокійний розлив (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 147).

2. Синій простір, синя поверхня (про небо, море). Берет [Джузеппе] горить, обвітрені руки на веслах, а весла — як крила в блакиті. Ми летимо. Я принаймні маю таке вражіння, може, од синяви, що кругом обгорнула: вона над нами й під нами, спереду, ззаду, з боків. Навіть повітря здається блакитним (Коцюб., II, 1955, 416); Він сів.. і почав вдивлятися в зелень дерев і синяву безхмарного неба (Фр., VII, 1951, 79); За городами видно небо.., а під синявою неба геть-геть аж до лісу рябів усякими квітками зелений луг (Вас., І, 1959, 328); Сонце вже зайшло, саме була хвилина, коли в синьому небі рожевий промінь ледь помітко мерехтів у безодній синяві, що поволі його поглинала (Кочура, Зол. грамота, 1960, 265); Океан повен! В глибині чудовен! Скільки тії сили, си́няви, краси! (Тич., II, 1957, 194); Ривок — стрибок — віраж через останню кучугуру, і ось вам море, ось вам його синява, тиха, безмежна… (Гончар, Тронка, 1963, 228).

3. Синюватий відтінок шкіри. Федяк важко дихав, смертний піт уже вкрив його сірий до синяви лоб (Перв., Дикий мед, 1963, 467).

Си́нява під очи́ма — те саме, що Синці́ під очи́ма (див. сине́ць1). Медаль далася Ліні нелегко, під очима аж синява підковами лягла (Гончар, Тронка, 1963, 137); Не викликав занепокоєння і вигляд доньки — потемніла, змучена, особливо смужечки синяви під очима, ознака душевних переживань. Все це скидала [Луківна] на дорогу, на холод (Баш, На.. дорозі, 1967, 103).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 190.

вгору