СИНЬОО́КО. Присл. до синьоо́кий 1. * Образно. Вона тут синьооко сіє блакитні блискавки з-під вій (Драч, Поезії, 1967, 90).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 192.