СИНЬОБЛУ́ЗНИК, а, ч. У Радянському Союзі в 20-30-х роках XX ст.— робітник, що носив синю блузу і був членом культбригади. У клубі зібралися того вечора всі «синьоблузники», що мали робити в день свята виставу (Мик., II, 1957, 101); Які ясні навколо лиця! То синьоблузники пройшли… (Сос., І, 1957, 157).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 191.