СИМФОНІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до симфонізува́ти; // у знач. прикм. В руслі пошуків симфонізованих форм балетної музики окреме місце посідає «Жовтнева легенда» Д. Колодуба (Мист., 6, 1968, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 177.