СИМВОЛІ́СТ, а, ч. Послідовник символізму. [Любов:] Я не думала досі, що ви до символістів належите! (Л. Укр., II, 1951, 52); Серед французьких символістів XIX століття були дуже талановиті люди (Рильський, IX, 1962, 173); В буржуазній літературі епохи імперіалізму виникло ряд течій, що носили занепадницький характер — символісти, імажиністи, декаденти всіх мастей (Рад. літ-во, 1, 1958. 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 175.