Про УКРЛІТ.ORG

силою

СИ́ЛОЮ, присл. Насильно, проти чиєїсь волі; силоміць. — Не підеш доброхіть — силою поведемо: так звелено (Вовчок, І, 1955, 43); О. Мойсей силою взяв пляшку і миттю випив другу чарку (Н.-Лев., І, 1956, 119); Уперся [Тягнирядно], як віл, і мусили вести його до підводи силою (Головко, II, 1957, 185).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 170.

вгору