СИЗ, а, е, нар.-поет. Те саме, що си́зий 1. Поміж тими туманами Сиз голуб літає (Чуб., V, 1874, 173); Проліта в смерековому міражі Землі близької вісник, голуб сиз! (Плужник, Вибр., 1966, 211).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 161.