СИДЯ́ЧКА, и, ж., розм.

1. Дія і стан за знач. сиді́ти 1 — 5. Уже з годину хлопці ждуть, нудьгуючи без діла. — Пора цю музику кінчать, — сказав Петро похмуро, — набридла всім сидячка ця, та ще у кожній зміні (Дор., Три богатирі, 1959, 45).

2. Неробство, ледарство, байдикування.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 161.