СИВИ́НКА, и, ж., розм. Сиві волосини. Брови [у Туркенича] — наче сміливо розігнуті підкови, кутки губ опущені вниз, здоровенний, без сивинки (Рудь, Гомін.., 1959, 7); // Окрема сива волосина. Підтягнутий, з чорним чубом без жодної сивинки, він [В. О. Сухомлинський] виглядав ще молодшим (Знання.., 9, 1967, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 154.