Про УКРЛІТ.ORG

серцевина

СЕРЦЕВИ́НА, и, ж.

1. Внутрішня частина стебла, стовбура або кореня рослин. Стебло сорго.. всередині заповнене нещільною серцевиною (Соц. твар., 3, 1956, 29); Це [берест] єдине дерево на Поділлі, що має червону.. серцевину (Стельмах, II, 1962, 34); // Внутрішня, покрита оболонкою або зовнішнім шаром частина плоду, зерна і т. ін. Яблука обчищають від шкірочки, видаляють серцевину, нарізують їх (Укр. страви, 1957, 256); Серцевина горіха; // Внутрішня, серединна частина чого-небудь. Почався процес зварювання. Обидві частини [зламаного крюка] зварювалися не поверхнево, а серцевиною (Сенч., На Бат. горі, 1960, 17); Загін підводних дослідників підняв близько сорока якорів з дерев’яною серцевиною (Веч. Київ, 10.Х 1968, 4); Охолодженню рідини в радіаторі [двигуна] сприяє вентилятор, який створює інтенсивний потік повітря через серцевину радіатора (Підручник шофера.., 1960, 40).

2. перен. Центр, головна, найважливіша частина чого-небудь. Глиняна, напівзанесена пісками Каховка — нічим не примітне позаштатне містечко Таврійської губернії — перетворювалась на час ярмарку в місто із стотисячним населенням, ставала серцевиною всього Півдня (Гончар, Таврія.., 1957, 23); Держава — це серцевина всієї політичної організації суспільства (Наука.., 12, 1972, 8); // Суть, основа чого-небудь. Знання свої він розгубив, зате досконало вивчив науку службової балістики, тобто вміння завжди поціляти в саму серцевину справи, завжди бути «на рівні» (Загреб., День.., 1964, 336); Серцевиною ідеологічної роботи є виховання у кожної радянської людини любові і поваги до суспільно корисної праці (Ком. Укр., 3, 1965, 23); Людина, її радості й тривоги, боротьба й пошуки, її духовний світ і зв’язки з природою й суспільством — ось що складає серцевину мистецтва (Мист., 1, 1967, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 149.

вгору