СЕРТУ́К, а́, ч., розм. Те саме, що сюрту́к. Попенко — у червонуватому сертуці, у рябій жилетці (Мирний, I, 1954, 339).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 141.