СЕРЙО́ЗНИЙ, а, е.

1. Який відзначається вдумливістю, розважливістю в своїх думках і вчинках, у ставленні до життя (про людину); статечний. Родинні нещастя (мати осліпла, а батько втратив посаду, і настала біда) зробили мене ще більше скупленим і серйозним (Коцюб., III, 1956, 281); — Я гадав, що вельможна пані — серйозна жінка, а не маленьке дівча, закохане в казках (Тулуб, Людолови, І, 1957, 11); Прокопчук.. присягався, що служив у міліції. Йому ніхто не вірив, бо в міліцію приймають людей серйозних (Тют., Вир, 1964, 352); Живучи у Каленика Романовича, він намагався бути серйозним і витриманим (Сенч., На Бат. горі, 1960, 19); // Стриманий у вияві своїх почуттів; суворий. Він майже не посміхається при бійцях і зовсім не усміхається при жінках: він хотів здаватися більш серйозним, ніж був насправді (Тют., Вир, 1964, 491); Воронцов сидів на стільці, а вродлива, надміру серйозна фельдшерка з санітарної роти робила йому перев’язку (Гончар, III, 1959, 130); // Який відзначається вдумливим, вимогливим ставленням до своєї роботи; який грунтовно знає свою справу; кваліфікований, досвідчений. Серйозні і чесні мовознавці, серед них такі, як великий російський учений Шахматов, визнавали самостійне існування української мови, найближчої родички мови російської (Рильський, IX, 1962, 126); Серйозний художник.

2. Який свідчить про вдумливість, вимогливість (про працю, ставлення до чого-небудь і т. ін.). Тільки серйозна праця над собою може дати право виступати публічно (Коцюб., III, 1956, 25); Його [О. С. Пушкіна] «Полтава» — не тільки геніальний вицвіт поетичної уяви, але й наслідок серйозного вивчення минулого нашої землі (Рильський, X, 1962, 36); При серйозному відношенні ці школи стануть могутніми чинниками зближення робітничого міста із незаможним селом (Еллан, II, 1958, 76).

3. Важливий, значний за темою, змістом і т. ін.; не легковажний. Хоч мала вона [розмова] була, але навела мене на багато важких і серйозних дум (Хотк., І, 1966, 155); Ми розпочали серйозну бесіду про те, який потрібно корабель для нової картини Сева (Ю. Янов., II, 1958, 77); Цей [1962] рік ми називаємо Лисенківським. З’явилися афіші, які сповіщають про майбутні серйозні концерти, присвячені творчості автора «Тараса Бульби» (Рильський, Веч. розмови, 1964, 206); Серйозна справа; Серйозний твір.

4. Який заслуговує на особливу увагу (своєю важливістю, складністю і т. ін.). Павлик — єдиний серйозний супротивник, його нелегко перемогти (Донч., VI, 1957, 90); З ранку до вечора читала [Ляля], як бувало раніше, коли готувалась до серйозних екзаменів (Гончар, IV, 1960, 47); // Який загрожує неприємними наслідками, ускладненнями тощо; небезпечний. Маю надію, що, може, все-таки простуда не дуже серйозна (Л. Укр., V, 1956, 227); До числа серйозних захворювань печінки належить інфекційна жовтяниця, або епідемічний гепатит (Наука.., 1, 1959, 36); // Досить помітний, відчутний; великий, істотний, вагомий. Селянам тільки тоді дасть скільки-небудь серйозну користь аграрне перетворення, коли вони одержать землю без викупу (Ленін, 15, 1971, 146); Серйозних втрат зазнав ворог від наших військових флотилій, які діяли на внутрішніх морях, великих ріках і озерах (Ком. Укр., 5, 1970, 63); Конкретне, глибоко реалістичне розвінчання ідеї буржуазного націоналізму та її носіїв є серйозною заслугою А. Головка (Рад. літ-во, 3, 1957, 7); Серйозна провина.

5. Зосереджений, заклопотаний чим-небудь; зібраний. Командир зацікавився лише на момент. Став потім знову серйозним і холодним (Ю. Янов., І, 1958, 120); Капітан Дорошенко задумався, стояв посуворілий, серйозний (Гончар, Тронка, 1963, 340); Катя витерла очі, стала серйозною (Кучер, Вогник, 1952, 11); // Який виражає зосередженість, зібраність. У всіх обличчя серйозні, наче затурбовані, — вершать щось дуже важне й потрібне (Хотк., І, 1966, 140); Капітан сміється, а Ліна Яцуба, не зводячи з нього серйозних очей, ставить йому своє запитання (Гончар, Тронка, 1963, 148).

6. Справжній, непідробний. Розбещені дівчата його не цікавили, а скромні, хороші дівчата хоч і вабили, але, як серйозних намірів у нього не було, то поводився з ними просто по-товариському (Головко, II, 1957, 514); Полещена братовим серйозним довір’ям, дівчина вся просяяла (Гончар, Земля.., 1947, 78); Серйозні почуття.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 138.