Про УКРЛІТ.ORG

середохрестя

СЕРЕДОХРЕ́СТЯ, я, с.

1. Два бруски, дві планки і т. ін., з’єднані навхрест. Сновигали [прикажчики] попідвіконню і стукали в середохрестя рам окоренками нагайок (Стельмах, І, 1962, 186).

2. діал. Роздоріжжя.

3. церк. Те саме, що середопі́стя. — Склав я за зиму ще півсотні і так ото в середохрестя подався додому (Коцюб., І, 1955, 142).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 137.

вгору