СЕРДЕ́ЧНО. Присл. до серде́чний 3. Вся ласка й тепло, що ще збереглися у Бронка до Стахи, взяли тепер верх над ним. Обійняв Стаху і поцілував сердечно в губи (Вільде, Сестри.., 1958, 567); Ріхард попрощався з Якобом Зонне тепло і сердечно (Собко, Серце, 1952, 27); — Ти не май зла на мене, — сердечно промовив Тур (Скл., Святослав, 1959, 68); Моя Регіна велить привітати тебе сердечно (Фр., VI, 1951, 298).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 132.