СЕРВА́НТ, а, ч. Низький буфет для зберігання посуду й столової білизни. Посеред кімнати — продовгуватий стіл, біля стіни — диван, біля другої — сервант, між вікнами — дзеркало (Хижняк, Невгамовна, 1961, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 128.