СЕМИГРИ́ВЕННИЙ, ного, ч., розм., заст. Семигривеник. Гурки [огірки] семигривенний за сотню (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 121.