СЕЛЬДЖУ́КИ, ів, мн. (одн. сельджу́к, а, ч.). Стародавні туркменські племена, які створили в XI ст. велику державу на завойованих землях Малої та Середньої Азії.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 120.