СЕЛЕЗІ́НКА, и, ж., анат. Кровотворний орган хребетних тварин і людини, який бере участь також в обміні речовин і виконує різноманітні захисні функції; міститься в черевній порожнині. Спленін — гормон селезінки, посилює знешкоджуючу функцію організму і тим самим допомагає при лікуванні хворих на токсикоз вагітності і променеву хворобу (Наука.., 1, 1962, 49); Коні цокотіли копитами по льоду,.. ганяли по дворищу, кевкали селезінкою (Тют., Вир, 1964, 414).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 117.