СЕКТЯ́Р, а́, ч., рідко. Те саме, що секта́нт. [Аецій Панса:] Так сам же ти казав — злочинна секта. [Кай Летіцій:] Але ж не кожний, хто сектяр — злочинець (Л. Укр., II, 1951, 370).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 115.