СЕКРЕ́ТНО. Присл. до секре́тний. Баби по черзі бігали поздоровляти молоду попадю. Властиво, секретно кажучи, гадка тут була інша: баби хотіли переконатися, чи попадя молода, чи файна (Хотк., II, 1966, 7); — Ну, це ви вже секретно якось почали говорити! — сказав Роман і навіть звівся з-за столу — мовляв, говоріть собі вільно, не буду заважати (Головко, II, 1957, 601).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 114.