СЕГМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж., спец.

1. Поділ тіла або окремих органів деяких тварин на ряд ділянок-сегментів. Багаті на хроматин ядра клітин мали витягнуту форму і деяку схильність до сегментації (Мед. ж., XIX, 1, 1949, 9).

2. Дроблення яйця на клітини під час розвитку зародка.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 109.