СВІТЛОПРОНИКНИ́Й, а́, е́, спец. Який пропускає світло. Світлопроникний папір.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 94.