СВІЖОПЕРЕО́РАНИЙ, а, е. Який недавно або тільки що переорали. Свіжопереорана толока чорніла, як оксамит, поруч з вкритою білим цвітом нивою гречки (Ю. Янов., І, 1959, 416); Михайло пішов упоперек нив стежкою, яка місцями була Свіжопереорана (Томч., Жменяки, 1964, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 81.