СВІЖООБТЕ́САНИЙ, а, е. Який недавно або тільки що обтесали. Хати ще нема. Її прозорий каркас із свіжообтесаних балок ще має вигляд легкого рисунка в голубому повітрі (Довж., Зач. Десна, 1957, 538).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 81.