СВІ́ЖИЙ, а, е.
1. Який не втратив своїх природних властивостей, своєї якості. Печінка, свіжа й блискуча, сльозилась (Коцюб., II, 1955, 361); Двоє незнайомих Сагайді бійців.. мирно бесідували, навперемінки сьорбаючи з казанка свіже, ще напухирене пишним шумом молоко (Гончар, III, 1959, 318); // Тільки що приготовлений. По хаті розходилась запашна пара свіжої кави (Коцюб., І, 1955, 393); В кімнаті приємно пахне свіжими пасками (Тулуб, В степу.., 1964, 488); // Недавно або тільки що зрізаний, зірваний (про квіти, рослини). У мене в хаті щодня свіжий букет з літніх квіток (Коцюб., III, 1956, 406); Біля самого ліжка на тумбочці стояв маленький кошик з свіжими синіми квітами (Гончар, III, 1959, 320); // Недавно скошений (про сіно, солому). Лежу собі та й думаю, а сон мене так і клонить: сіно пахуче, свіже (Вовчок, І, 1955, 74); Медяно пахла свіжа житня солома (Головко, II, 1957, 145); // Який не піддано солінню, маринуванню, консервуванню і т. ін., залишений у природному вигляді. Як побачив [писар] добру страву та ще з свіжою рибою, так і прийнявсь молотити, наче ще нічого зранку і не їв (Кв.-Осн., II, 1956, 167).
2. Який не був у вжитку, не використовувався. Мар’яна внесла свіжої з морозцем соломи, розстелила і запнула її.. рядном (Стельмах, II, 1962, 400); // Чистий, не забруднений (про білизну, одяг і т. ін.). — Поки там моя жінка миє дітей та дає їм свіжі сорочечки, дай лишень піду я троха в поле (Фр., IV, 1950, 64); Поранених перев’яжіть свіжими бинтами, покладіть їх у ряд, і шаблі покладіть поруч (Довж., І, 1958, 186).
3. Нічим не зіпсований, чистий, який постійно або часто оновлюється (про повітря). Ходжу я на волі — не дишу, а несито ковтаю свіже повітря, упиваюся й ним, і сонцем, і прохолодою (Коцюб., І, 1955, 466); // Тільки що набраний, принесений з колодязя і т. ін. (про воду). — Хіба тут тобі води немає? — показує [генеральша] на графин з водою. — Це вже давня… Я хотіла свіжої напитись,— каже Уляна (Мирний, І, 1949, 201); — Тимку, принеси свіжої води з яру.— Тимко звалив на плечі.. бочонок, пішов до потоку (Тют., Вир, 1964, 226).
◊ Виво́дити (ви́вести) на сві́жу во́ду див. виво́дити1; На сві́же пові́тря [вихо́дити (ви́йти, вирива́тися, ви́рватися і т. ін.)] див. пові́тря; На сві́жому пові́трі див. пові́тря; Сві́же пові́тря див. пові́тря.
4. Досить холодний, прохолодний. Почина світати, Свіжим вітеречком стало подихати (Щог., Поезії, 1958, 102); Заходив свіжий літній вечір (Ле, Побратими, 1954, 23); Між лісистими відногами далеких Карпатських гір вигинається та мерехтить свіжа й прозора ріка (Ю. Янов., IV, 1959, 67); // Сповнений прохолоди. Непроглядний гай стоїть тихий та спокійний, темний та свіжий (Вовчок, І, 1955, 367); // мор. Сильний (про вітер, хвилю). Море синє аж чорне, тільки білою піною б’є об берег. Свіжий вітер з моря зриває ту піну і кидає в обличчя дрібненькі бризки (Коцюб., III, 1956, 134); Свіжий низький бриз забив у паруси (Ю. Янов., II, 1958, 73); Пліт їхній таки плив на свіжій хвилі.. Він був міцний і врятував їх від смерті (Кучер, Голод, 1961, 186).
5. Який не втратив своєї яскравості, блиску, природних барв. Очі карі, ясні,.. пишний матовий колір довгообразого виду,— усе було ніби намальоване найсвіжішими фарбами (Н.-Лев., IV, 1956, 230); Крізь голе галуззя вдалині різнув очі свіжою синню великий, під бляхою, дім Варчуків (Стельмах, II, 1962, 365);// Яскраво-зелений, молодий (про зілля, листя дерев і т. ін.). На тлі свіжого.. лісу показується біла мурована брама (Коцюб., III, 1956, 139); Земля прокинулася від довгого зимового сну.. Де-не-де пробивалася свіжа травичка (Тулуб, В степу.., 1964, 39); // перен. Дзвінкий, звучний, чистий (про голос, сміх). Галя голосно гукала й звала, та дарма розносивсь свіжий розпачливий голосочок (Вовчок, І, 1955, 312); Свіжий голос Петльованого зразу засипав тиху кімнату життям і звуками (Вас., І, 1959, 80); — В нашім краю тихо! — засміялась Настя. Той свіжий, сливе дитячий сміх роздратував Гната (Коцюб., І, 1955, 50); // перен. Яскравий, виразний, який не забувся. Вчора була я на хуторі Миколи Васильовича,.. тепер пишу Вам під свіжим враженням (Л. Укр., V, 1956, 243); Ранкове зворушення було надто свіже в пам’яті (Тулуб, Людолови, І, 1957, 26).
6. Який має добрий вигляд, повний здоров’я, сил, енергії (про людину). Обсипана рожевим світлом, свіжа та гарна, Настя здавалась запашною трояндою (Коцюб., І, 1955, 69); Щоразу він приїздить до матері саме таким: свіжий, підтягнутий, тропічними зливами скупаний (Гончар, Тронка, 1963, 139); // Який свідчить про такий стан. Крізь молоду свіжу шкуру пробивалася граюча кров, зуби біліли рівні та густі (Мирний, IV, 1955, 119); Підтягнута постать і свіже обличчя начальства нічим не виказували цілоденної п’янки (Стельмах, II, 1962, 219); // перен. Якому притаманна безпосередність почуттів, сприйняття. Я був чистий і свіжий, ти розумієш, я був молодий.. Ти розумієш, що значить молодим бути і чистим? (Коцюб., II, 1955, 295); Зараз душа його по-юнацьки свіжа і вразлива, далека від марудного господарчого клопоту і шляхетських мудрувань Стадницького (Стельмах, І, 1962, 36).
7. перен. Який відновив свої сили, енергію, бадьорість, виспавшись, відпочивши. Голова ніколи не болить, встаю вранці бадьорим, свіжим, чого ніколи вдома не було (Коцюб., III, 1956, 328); // рідко. Який освіжає, відновлює сили, енергію, бадьорість. В йому [курені] ми простяглися. Чекаючи Богдана та Дениса, І, випивши по чарці по малій, Пурхнули стиха в свіжий сон ясний (Рильський, I, 1960, 170); // Не виснажений, не стомлений. [Мартин:] Запрягай же свіжих [коней] у нашу натачанку та поїдемо зо мною (К.-Карий, І, 1960, 336); Він скочив на свіжого, підведеного ад’ютантом коня й без жодного слова помчав до палацу Стадницького (Стельмах, І, 1962, 644); // Не вичерпаний, не розтрачений або поновлений. В цю [відстаючу] бригаду новаки включить їх попросили..: — Як слід натиснемо, братки, у нас же свіжі сили! (Дор., Три богатирі, 1959, 23); // Який не брав ще участі в бою, маневрах і т. ін. — Військо босе, виснажене. Тільки свіжі сили можуть врятувати становище… (Довж., І, 1958, 212).
◊ На сві́же о́ко див. о́ко1; На сві́жу го́лову — поки не втомився після того, як відпочив; На сві́жу па́м’ять — поки добре пам’ятається, поки не забулося; Сві́же о́ко — око, яке не звикло до чого-небудь, яке уперше бачить щось і одразу помічає те, чого не видно іншим. Висловила [Надійка] думки та міркування людини, яка поглянула на виробництво свіжим і неупередженим оком (Коз., Листи.., 1967, 140).
8. Який недавно або тільки що виник, з’явився; який недавно або тільки що зробили. Межи деревами, серед кущів міртових та лаврових, видко ще свіжі сліди недавно повикопуваних п’єдесталів від статуй (Л. Укр., II, 1951, 385); За селом над свіжою ямою стоїть, покірна долі, тиха й добра Федорченкова мати (Довж., І, 1958, 57); // Недавно або тільки що надрукований, виданий (про газети, журнали і т. ін.). «Ради» мені більше не посилай, бо редакція почала посилати мені її сюди — і я маю щодня свіже число (Коцюб., III, 1956, 421); Стоять кілька застелених червоними скатерками столів, і білява дівчина видає тут свіжі газети, шахи (Собко, Любов, 1935, 5); Робітники привітно кивали один одному, підходили до дошки об’яв і розглядали свіжі плакати (Панч, На калин. мості, 1965, 118); // Якого не було раніше; новий. — Ти мені скажи: яка нам біда? — Хіба ми давньою бідою не вдовольнимось? Та й свіжа не забариться (Вовчок, І, 1955, 148); — От тобі й на! — мовив війт. — Маємо свіжого злодія. Пішла дитина з села, як дитина, а тепер нам привозять злодія (Фр., IV, 1950, 44); Ми, школярі, набираємо взимку свіжих знань у голову (Ю. Янов., І, 1954, 75); // Якого не зазнавав, не відчував раніше. Він ввесь — порив, бажання, свіже, пекуче, аж до фізичного болю (Коцюб., II, 1955, 258); // Недавно або тільки що вчинений. Він вдруге за ці дні випробовує свою долю. Це безглуздя— прийти після свіжого вбивства до людини, яку ти тяжко обдурив (Стельмах, II, 1962, 287); // Не такий, як раніше; інший. Деякі, навіть кращі режисери, все ще продовжують працювати по-старому, уникаючи свіжого прочитання п’єси (3 глибин душі, 1959, 70); // Який раніше не був у тому чи іншому місці або товаристві, уперше з’явився де-небудь. Шевченко близько знайомився з усіма свіжими людьми, які приїжджали в Новопетрівське укріплення (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 349); Кому-кому, а Тарасові, свіжій на шахті людині, працювати на в’язких рудах було особливо важко (Ткач, Плем’я.., 1961, 183); Від нашого концтабору навіть сліду не залишилося.. Свіжій людині тепер і повірити важко, що тут колись лилася кров (Коз., Гарячі руки, 1960, 108); // Ще нікому не відомий; останній, найновіший. Бекір користувавсь з кожної вільної хвилини і приносив слабому свіжі новини з вулиці (Коцюб., II, 1955, 155); Свіжих новин ніяких не принесли [заробітчани]: те, що й Муха — гомонять, базікають всячину (Головко, II, 1957, 226); // Уперше висловлений, запропонований, вжитий і т. ін.; оригінальний. Повне незнання мови, убогість думки.., брак свіжих римів [рим]! (Коцюб., III, 1956, 25); Мабуть, ніде доцільна думка, свіжа ініціатива не поширюється з такою блискавичною швидкістю, як на фронті (Гончар, III, 1959, 224).
◊ Аби́ сві́жа копі́йка див. копі́йка; Сві́жими сліда́ми; По сві́жих сліда́х див. слід1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 79.