СВЯТВЕ́ЧІР, чора, ч., церк. Вечір перед різдвом. Що не кажи, а ці святки, цей святвечір,.. ці колядки й щедрівки мають для мене значення (Коцюб., III, 1956, 128); Було це різдвяних свят. На святвечір, як це бувало кожного року, бондарівський Андрійко приніс тітці Катрі вечерю (Головко, II, 1957, 215).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 101.