Про УКРЛІТ.ORG

своєчасний

СВОЄЧА́СНИЙ, а, е. Який відбувається, здійснюється тоді, коли потрібно, в свій час. Іритували.. безтолкові відкладання вечора без своєчасних про те оголошень (Л. Укр., V, 1956, 380); Для одержання високого врожаю цукрових буряків винятково велике значення має своєчасний і високоякісний обробіток посівів (Колг. село, 11.V 1955, 2); // Який відповідає потребам, вимогам даного моменту; доречний, актуальний. З’їзд [XXII] вважав своєчасними, правильними і необхідними заходи Центрального Комітету і Радянського уряду по дальшому зміцненню обороноздатності нашої Батьківщини (Резол. XXII з.., 1961, 10); [Середа:] Підкріпився. Тепер можна й полежати на студентському ліжку. (Лягає). [Журавель:] Думка своєчасна (Мик., І, 1957, 485).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 100.

вгору