СВОБОДОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Те саме, що свободолю́б. Саме література соціалістичного реалізму продовжує розвивати образ великого свободолюбця [Прометея] (Рад. літ-во, 2, 1957, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 99.