СВИСТІ́ЛКА, и, ж., розм. Те саме, що свисто́к 1. Збирав [Іван] малини,.. робив свистілку (Коцюб., II, 1955, 307).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 74.