СВИСТА́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до свиста́ло. Винявши [вийнявши] з-за ременя невеличке мідяне свистальце, свиснув [Невеличкий] ним три рази (Фр., VIII, 1952, 186).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 74.