СВИСТА́ЛО, а, с., розм. Те саме, що свисто́к 1. Один з них дістав з кишені свистало і почав свистіти (Казки Буковини.., 1968, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 74.