СВИНИ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Те саме, що свина́рник. [Служебка:] Я не дам годованих свиней вигонить звідси.. [Пастух:] Свининець твій однаково не встоїть: король тут хоче збудувать шпиталь (Л. Укр., II, 1951, 202); У кожного господаря була клуня.., стайня, хлів для скотини, свининець (Нар. тв. та етн., 3, 1969, 44).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 70.