СВЕТР, а, ч. В’язана тепла кофта без застібок з високим коміром, яку одягають через голову. Сірий светр туго затягає його могутню шию (Собко, Любов, 1935, 6); На ній був коричневий светр і темна спідничка (Шиян, Баланда, 1957, 57).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 70.