СВЕКРУ́ШИЩЕ, а, с. і ж., зневажл. Те саме, що свекру́ха. Вари, вари, свекрушище, Вареники з сиром (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 70); — Потривайте ж! — крикнула Мотря на весь город,— це, мабуть, свекрушище помагала їм мірять [город]! (Н.-Лев., II, 1956, 355).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 68.