СВЕКРУ́ХА, и, ж. Мати чоловіка. Коло свекрухи Галя, як коло рідної матері, ходить; годить їй у всячині (Мирний, І, 1949, 359); Соромиться молода дружина свекрухи, своєї та дівера, що прийшли проводжати Тимка (Тют., Вир, 1964, 277); * У порівн. Хата чужая, як свекруха лихая (Укр.. присл.., 1963, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 68.