СВА́ТАЛЬНИК, а. ч., розм. Сват. — Ти складала там [у місті] екзамени, а тут до тебе сватальники приходили.. (Добр., Тече річка.., 1961, 226).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 66.